- розділювати
- —————————————————————————————розді́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розділювати — див. розділяти … Український тлумачний словник
розділятися — я/юся, я/єшся і рідко розді/люватися, ююся, юєшся, недок.; розділи/тися, ділю/ся, ді/лишся, док. 1) Ділитися на частини, шматки і т. ін. || Поділятися на менші одиниці (про колектив людей). || Утворювати розгалуження; розгалужуватися. 2) Ділитися … Український тлумачний словник
розділюваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розділювати. 2) Якого можна розділити … Український тлумачний словник
розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… … Український тлумачний словник
розділюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до розділювати … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови